Яким повинен бути справжній пенітенціарій

Пенітенціарій двадцять першого століття. Хто він? Якою має бути людина, службовим обов’язком якої є відвертати людські душі від зла і повертати їх до добра? Яким повинен бути її інтелектуальний рівень? Які професійні навички та людські якості повинна мати ця людина? Відповіді на ці питання намагалися отримати учасники міжнародного навчального семінару “Добір та навчання тюремного персоналу”, що проводився на базі Білоцерківського училища професійної підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби.

Участь у семінарі взяли й іноземні гості, співпраця з якими постійно активізується Департаментом. Так, пан Бертел Естердал, колишній директор Адміністрації тюрем та пробації королівства Швеції та голова Комітету Ради Європи по розробці Європейських в’язничних правил, ознайомив присутніх зі шведським підходом до професійного навчання співробітників виправних установ. Він окреслив головні напрямки роботи з персоналом та наголосив найважливіші моменти професійної підготовки. Пан Естердал зазначив, що головне завдання пенітенціарія, знаходити постійний контакт з людьми, що перебувають у місцях позбавлення волі. А це люди з важким злочинним минулим, тому порозумітися  з ними зможе лише справжній професіонал. Людина, яка всебічно розвинута, яка завоює повагу та сама зможе бути взірцем. Він наголосив, що важливою у цьому напрямку є й політика адміністрації. Вона має забезпечити своїм працівникам сприятливі умови для праці. Служба не повинна перевищувати визначеної кількості годин, мають бути створені умови для нормального відпочинку після служби і, звичайно ж, працівника повинна задовольняти заробітна плата, щоб у нього не було спокуси вибирати між “лівим” заробітком і професійною честю.

Поділилася італійським досвідом роботи служби пробації і Луіза Гандіні, колишній інспектор служби пробації Італії, нині експерт Генерального Директорату з правових питань та прав людини Ради Європи. Вона розповіла, що до обов’язку італійського офіцера служби пробації входить не лише контроль за правопорушником та його діями, а і його підтримка чи допомога. Пані Гандіні наголосила, що відповідно до професійних обов’язків офіцер повинен вміти працювати з різними категоріями людей, привернути до себе людей, бути спостережливим та відповідальним, а також адекватно реагувати та швидко знаходити вихід у непередбачуваних ситуаціях.

Пан Віктор Гевілер, начальник тюрми кантону (області) Цюриху Швейцарії, розповів присутнім як і чому навчають майбутніх пенітенціаріїв у їхній країні. Досвід швейцарців у цьому напрямку є справді досить цікавим. У них, щоб стати справжнім тюремником, потрібно пройти випробування терміном в один рік. Той, хто виявив бажання служити в установах виконання покарань, потрапляє під опіку, як говорять у них, “хрещеного батька”. Той протягом року вводить його в курс справи, навчає, передає свій професійний досвід. А наприкінці року підопічний проходить тест, який і визначає чи спроможний він нести службу в цих суворих місцях чи ні.

З цікавою доповіддю перед присутніми виступила заступник Голови Департаменту Наталія Калашник. Вона акцентувала увагу на головних проблемних аспектах в роботі кримінально-виконавчої служби, які, зокрема, потребують великого кадрового потенціалу. В першу чергу, зазначила пані Калашник, це — слідчі ізолятори. Саме тут потрібні справжні професіонали, які змогли б на високому професійному рівні працювати з тими, хто туди потрапляє. Це повинна бути спеціально підготовлена категорія працівників саме для роботи в СІЗО.

Другим важливим рівнем у роботі кримінально-виконавчої служби є етапування. Тобто перевезення засуджених до місць, де вони відбуватимуть покарання. Звичайно ж, що й ця категорія персоналу, яка буде займатись етапуванням, вимагає спеціалізованої професійної підготовки. Наголосила Наталія Калашник і на важливості підготовки високопрофесійних працівників, які працюватимуть в дитячих установах. Пані Калашник, звернула увагу присутніх на розвиток української служби пробації та підготовку відповідного кадрового потенціалу. Вона підкреслила, що за умов сприятливого розвитку служби, що займатиметься альтернативними видами покарань, значно зменшиться кількість засуджених до позбавлення волі. І це в першу чергу потрібно тим, хто схибив на правослухняному шляху, проте має намір виправитись. А у суспільстві, у колі рідних це, звичайно, зробити легше. І наостанок Наталія Григорівна зазначила, що пенітенціарії, це і є той бар’єр, який стримує зло, захищає від нього суспільство. Тому кожен працівник пенітенціарної системи повинен розуміти, який відповідальний і важливий обов’язок має він перед суспільством, щоб нести його з гідністю та честю.

Джерело: http://www.kvs.gov.ua/